22 березня 2024 р.

Всесвітній день поезії: книжкові подарунки від авторів


21 березня 2024 року  у день пам'яті Ольги Кобилянської і Всесвітній день поезії Чернівецький літературно-меморіальний музей Ольги Кобилянської відбулась презентація поетичних книг Галини Галан "Танго слів",  "Обличчя й маски",  "Вітрильники долі" та зустріч головою Спілки слов'янських письменників України Володимиром Барною.

Галан Галина. Вітрильники долі : поезії / Галина Галан. - Тернопіль : Бескиди, 2023. - 57 с.
Третя поетична збірка поетеси і педагога, члена Спілки слов'янських письменників України Галини Галан, яка живе і творить у Тернополі, про громадянські та ліпичні поривання української жінки-патріотки, матері людини. У трьох розділах кни ги "Любов'ю посію", "Каліграфія життя" та "На крутих віражах" для втілення своїх задумів вона використовує не лише традиційну форму віршування, але сонети й ронделі.

Галан Галина. Обличчя і маски : поезії / Галина Галан. - Тернопіль : Бескиди, 2023. - 87 с.

"Обличчя і маски" - це сповідь жінки, матері, українки-патріотки перед світом, Україною та своїм народом.  Поетесі вдається передати в поетичній формі усі свої найпотаєиніші переживання, біль і радість жінки, матері, коханої.
Книга складається з чотирьох розділів: "І дивне, і просте", "Слово гримить піснями", "Без Гриму" (Ронделі) (до цього розділу ввійшла "Легенда про Ірву"), "Хоч правда і коле" (Рубаї).

Галан Галина. Танго слів : поезії / Галина Галан. - Тернопіль : Бескиди, 2023. - 63 с.

"Танго слів" - перша книга української поетеси. У збірці авторка торкається теми любові українки-патріотки, матері жінки до своєї рідної землі, Батьківщини, до сина, який боронить Україну від російського агресора. Як написав письменник Володимир Вознюк у передмові до цієї збірки про творчість Галини Галан: ""У них - життя, у них - і наша твердь". Книга складається з трьох поетичних розділів: "Мелодія душі", "Азбука сердець...", "Плаче пісня" (Монофони або словоспівпи). 






З нагоди Всесвітнього дня поезії бібліотека отримала від української письменниці з Новодністровська Галини Мельник (літературний псевдонім Галка Світланчик та Дністряна) к
нигу "Торнадо. Передчуття війни і... Війна", присвячену Героям, які полягли у боях за Незалежність України та віру в Перемогу. Авторка збірок поезій, перекладів, віршів і казок для дітей та власних пісенних творів: "Дерево життя" (2004 р.), "В полоні любові земної" (2006 р.), "Дарую вам щирість свого словоцвіту" (2006 р.), "Привіт, мої любі!" (2009 р.), "Її загадковості магія" (2012 р.), переклад віршів італійської поетеси Д. Шімонеллі "Poesie" (2012 р.) та "Пагін на сухостої" (2014 р.), "Казковий зорепад" (2018 р.), "Як кротики Рий, Зем і Лю задумали у сонечка промінці відібрати" (2019 р.), "Як халамидник став Лобросилом, подолавши булінг" (2021 р.), віршована казка "Макітра-втікачка", "Торнадо. Передчуття війни і... Війна".
Народилась на Поділлі, в селі Хребтів Новоушицького району в сім'ї вчителів. У 1975 році закінчила філологічний факультет Кам'янець-Подільського державного педагогічного інституту ім. В. П. Затонського (нині - Кам'янець-Подільський національний університет ім. Івана Огієнка).

Мельник Галина. Торнадо.Передчуття війни і... Війна :поезія / Галина Мельник. Чернівці : Букрек, 2023. - 96 с. : іл.

21 березня відбулась зустріч читачів із чарівною жінкою, досвідченим педагогом, талановитою поетесою з Хотинщини Катріною Рябой. Пані Катерина народилася в мальовничому селі Круглик на  Хотинщині. Залюблена в поезію з дитинства. Працює викладачем Хотинського технікуму Подільського аграрно-технічного університету. 
До творчого доробку поетеси ввійшли три збірки: перша - "Оголені струми", присвячена особистісним переживанням людини, її місцю в природі та суспільстві; друга - "Стезями зрілості", - віддзеркалення життєвого шляху авторки; третя - "З любов'ю до життя", яка містить філософські роздуми авторки про життя.

Рябой Катріна. З любов'ю до життя / Катріна Рябой. - Кам'янець-Подільський : видавець Панькова А. С., 2020. - 128 с. 

У віршах зі збірки йдеться про життя в цілому, його цінність, про шлях до себе та стосунки із собою та всесвітом.

Рябой Катріна Леонідівна. Стезями зрілості : [вірші] / Катріна Рябой. - Кам'янець-Подільський : Друкарня Рута, 2016. - 126 с. : фото. кольор.

Матеріали з Вікіпедії про авторку: 
Катріна Рябой (Катерина Леонідівна Доліба-Рябой). (нар. 24 жовтня 1983 року, село Круглик, Хотинського району, Чернівецької області, Українська СРС, СРСР), українська поетеса, викладач, педагогічний працівник, психолог. Народилась 24 жовтня 1983 року у мальовничому буковинському селі Круглик Хотинського району Чернівецької області у сім’ї працівників сільського господарства Леоніда Антоновича та Валентини Анатоліївни Рябой. Навчалась та у 2001 році закінчила Круглицьку загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів. З 2001 до 2006 роки навчалась на факультеті філології Кам’янець-Подільського державного університету ім. Івана Огієнка, що в місті Кам’янець-Подільський Хмельницької області та здобула кваліфікацію «Спеціаліста», вчитель української мови і літератури, німецької мови і зарубіжної літератури. З 2005 по 2010 роки працювала вчителем німецької мови та літератури, зарубіжної мови та літератури у рідній Круглицькій ЗОШ І-ІІІ ступенів с. Круглик. У 2014 році закінчила факультет корекційної та соціальної педагогіки і психології Кам’янець-Подільського національного університету ім. Івана Огієнка та здобула кваліфікацію «Психолога». На теперішній час викладач у ВСП «Хотинський фаховий коледж ЗВУ Подільський державний університет», де працює на посаді викладача зарубіжної мови та літератури та практичного психолога. У 2017 році закінчила із відзнакою Подільський державний аграрно-технічний університет що в місті Кам’янець-Подільський Хмельницької області за освітньою програмою «Агроінженерія» та здобула кваліфікацію «Магістр». У 2018 році закінчила із відзнакою Подільський державний аграрно-технічний університет що в місті Кам’янець-Подільський Хмельницької області за освітньою програмою «Професійна освіта» та здобула кваліфікацію «Магістр». Авторка поетичних збірок «Оголені струми» (2003) «Стезями зрілості» (2016) «З любов’ю до життя» (2020)

"Музика та слово - струни його душі": мереживий проєкт до 75-річчя поета, композитора Володимира Івасюка


За горою скрипка гірко плаче

За горою скрипка гірко плаче,

Хвилі Черемошу тихше б’ють.

Пішов з життя відомий мій земляче,

Покинув нас Володя Івасюк.

Занадто мало він прожив на світі,

Та живучи творив добро.

І завдяки йому вкраїнська пісня 70-х

Впевнено стала на крило.

І хай роки у вирій відлітають,

Нажаль нам не дано спинити час.

І все ж я вірю — не зав’яне наша пам’ять,

Бо його пісня завжди поміж нас!!!

 

11 березня 2024 р.

""…І душа моя віщує…": відомий-невідомий Юрій Федькович": мережевий проєкт до 190-річчя від дня народження українського письменника


  • Адальберт Гординський де Федькович народився 21 вересня (за версією Осипа Маковея - 21 жовтня) 1809 року в галицькому селі Селиськах, де його батько був управителем лісів. Вчився в нормальній школі у Станіславові, яку закінчив у 1823 р. 
  • Батько поета - ополячений український шляхтич. 
  • У неповні чотирнадцять років стає цілком самостійною людиною - працює писарем, пізніше займає мандаторський пост. 
  • 1830 р. Адальберт Гординський прибуває в Сторонець-Путилів, як писар мандатора Вікентія Рудковського, де і знайомиться з майбутньою дружиною, Анною Дашкевич.
  • Історія стосунків Федьковича з батьком  дуже складна.
  • Батько, суворий від природи не жив у згоді з матір’ю, був постійно відсутній, а пізніше й зовсім залишив родину, оселившись в Чернівцях.
  • Юрій Федькович у спілкуванні зі своїм знайомим, художником Роткелем, навіть відхрещується від батька, назвавши його відчимом.
  • Певний період письменник жив з батьком у Чернівцях, де навчався в школі, пізніше  батько віддає його до австрійської армії, де він служить до 1863 року.
  • Образа на батька в душі поета з роками не згасала. Навесні 1863 р. він перехрещується на православ'я, змінює прізвище та ім'я - на Юрій Федькович. 
  • Батько неодноразово кликав свого Юзя до себе. За два роки до смерті у листі до сина Адальберт Гординський писав: "Моя дитино! Уже між нами згода - амінь! Ти можеш свою ціль осягнути лише тоді, коли посидиш тут кілька тижнів... З одвертим серцем і цілою щирістю приїжджай до свого батька". 
  • Лише перед смертю батька, 24 серпня 1876 року, Юрій приїздить до Чернівців. В цей час Адальберт Гординський вже був геть ослаблий. Він заповів свій маєток та майно своєму єдиному синові Юзеві (Юрію Федьковичу).
  • Помер батько 9 вересня 1876 року. Похований на Руському цвинтарі Чернівців.  

Ковалець Лідія Михайлівна. Сторінками життя і творчості Юрія Федьковича : навчальний посібник /Лідія Михайлівна Ковалець. - Чернівці : Рута, 2005. - С. 35-39, 44-56 : іл., фото. - (Літературні імена Буковини).


8 березня 2024 р.

"Музика та слово - струни його душі": мереживий проєкт до 75-річчя поета, композитора Володимира Івасюка

 Василь Іванович Мартинов (16 квітня 1938, Олександрія Благодаренського району Ставропольського краю — 13 березня 2006, Львів) — український журналіст, письменник, поет, член НСПУ, Львів.

Лауреат премії ім. О. Гончара — за книги: «Магія Думного потоку», «Уроки Ліни Костенко», «Німа дзвіниця», «Нанашка» (Уроки Ірини Вільде).

Пісня, яку створили Василь Мартинов з композитором Валерієм Квасневським — дарунок до 54 річниці з дня народження Великого композитора.

Історія народження твору "Пісня про Володимира Івасюка": http://www.ivasyuk.org.ua/for.php?lang=uk&id=pisnya_pro_volodymyra_ivasyuka 

Пісня про Володимира Івасюка

вірш: Василь Мартинов
музика: Валерій Квасневський
2001–2002
Тебе забрала в нас травнева днина,
Але коли новий надходить день,
Ти оживаєш в пісні лебедино
І знову линеш в світ своїх пісень.

Він зітканий із чарівних мелодій.
Серця людей хвилює кожен звук.
Лунає пісня! Це прийшов Володя.
Це радість нам дарує Івасюк.

І все ж із днем приходить сум, як мука.
І все ж, коли твої пісні дзвенять,
Нам сумно, що подать не можем руку
І що тебе не можемо обнять.

Ти — наша гордість, велич і тривога,
Ти — Віра і Надія, і Любов.
З тобою в нас до мрій одна дорога,
Яку давно зборов ти й не зборов.

Іди по ній і клич нас за собою.
Червону руту кожен хай знайде.
Народ, якому ти сплатив любов’ю,
З любов’ю і до тебе теж іде.

Та все ж, коли в полон бере осмута,
То радість у серцях гніздечко в’є
Від того, що в нас є «Червона рута»,
Що Івасюк Володя був і є.

6 березня 2024 р.

"Шевченкові "Кобзарі" у фондах дитячої бібліотеки"



Шевченко Т. Г. Кобзар / Т. Г. Шевченко. – Факсим. вид. Спб, 1840 р..– Київ : Дніпро, 1976. – 114 с.

Пропонуємо переглянути віртуальну книжкову виставку, де представлені  різні видання "Кобзар" Т. Шевченка, які є в Чернівецькій обласній бібліотеці для дітей.

«Кобзар» – це перша збірка поетичних творів великого українського поета Тараса Григоровича Шевченка. 

1840 року вийшов цензурний дозвіл друкувати «Кобзар». До нього увійшли вісім римованих творів: «Перебендя», «Катерина», «Тополя», «Думка», «До Основ’яненка», «Іван Підкова», «Тарасова ніч» та «Думи мої, думи, лихо мені з вами».

Видання побачило світ за сприяння відомого письменника Євгена Гребінки. «Кобзар» надрукувало приватне видавництво Фішера в Санкт-Петербурзі коштом полтавського землевласника Петра Мартоса. Насправді Шевченко ще в 1838-му віддав Євгену Гребінці п’ять своїх поезій для публікації в альманасі «Ластівка», але його видали лише в 1841 році.

В 1844 вийшло передруковане видання, в яке було додано поему Гайдамаки. За життя поета побачили світ ще три видання «Кобзаря», до яких увійшли й інші твори. 

Повне видання «Кобзаря» було здійснено лише 1907 року. Книгу перевидано більш як 100 мовами світу. 
Шевченко Т. Г. Кобзар / Т. Г. Шевченко ; худож. В. І. Касіян. – Київ : Дніпро, 1976. – 576 с. : іл.
Шевченко Т. Г. Кобзар / Т. Г. Шевченко. – Київ : Дніпро, 1987. – 639 с. : іл.
Шевченко Т. Г. Кобзар / Т. Г. Шевченко ; передм. Д. Павличко. – Київ : Веселка, 1990. – 143 с. : іл.

Шевченко Т. Г. Кобзар / Т. Г. Шевченко ; передм. О. Гончар. – Київ : Варта, 1993. – 640 с. : іл.
Шевченко Т. Г. Кобзар / Т. Г. Шевченко ; іл. І. С. Марчука. – Київ : Дніпро, 1994. – 687 с. : іл.
Шевченко Т. Г. Кобзар / Т. Г. Шевченко ; худ. оформ. Є. Муштенка. – Київ : Дніпро, 1997. – 367 с. : іл. – (Бібліотека школяра)
Шевченко Т. Г. Кобзар / Т. Г. Шевченко ; худож. В. І. Касіян ; передм. О. Т. Гончара. – Київ : Веселка, 1998. – 486 с. : іл.


Шевченко Т. Г. Кобзар / Т. Г. Шевченко ; ред. С. Л. Коба. – Київ : Дніпро, 1999. – 672 с.
Шевченко Т. Г. Кобзар / Т. Г. Шевченко ; післям. С. А. Гальченка. – Київ : Школа, 2006. – 808 с. : іл.


Шевченко Т. Г. Кобзар : повна ілюстрована збірка / Т. Г. Шевченко ; уклад. І. М. Дзюба. – Київ : Клуб Сімейного Дозвілля, 2011. – 720 с. : іл.
Шевченко Т. Г. Кобзар : повна збірка / Т. Г. Шевченко ; ред. Є. В. Мєзєнцева. – Харків : Фоліо, 2012. – 720 с. : іл. – (Шкільна б-ка укр. та світ. літ-ри)
Шевченко Т. Г. Кобзар / Т. Г. Шевченко. – Київ : ПП «КРИСТАЛ БУК», 2023. – 192 с. : іл.
Шевченко Т. Г. Кобзарик-школярик / Т. Г. Шевченко ; уклад. О. Д. Сиплива. – Донецьк : ТОВ ВКФ «БАО», 2008. – 224 с.

Шевченко Т. Г. Кобзарик / Т. Г. Шевченко ; ред. Б. Будний. – Тернопіль : Навчальна книга – Богдан, 2010. – 60 с. – (Українські письменники - дітям).
Шевченко Т. Г. Дитячий Кобзар / Т. Г. Шевченко ; упоряд. З. Мензатюк ; худож. М. Михайлошина. - Львів : Видавництво Старого Лева, 2012. – 58 с.
Кобзарева абетка / упоряд. Г. Наконечна. – Київ : ТОВ «Фастбінд Україна», 2019. – 48 с. : іл.